Стан стресу: чим стрес небезпечний для здоров’я ?
«Тільки доза робить речовину отруйною…» – таку точку зору приписують знаменитому Парацельсу. Перефразовуючи цей вислів на сучасний лад можна сказати, що «будь-який вплив може перетворитися в стресорний, коли виснажуються ресурси організму, які йому протидіють». Це відбувається, коли вплив
занадто сильний, раптовий або діє занадто довго, тобто ступінь впливу перевищує фізіологічну межу, допустиму для даного організму.
В даний час проблема стресу хвилює не тільки фахівців, але і суспільство в цілому. Особливої актуальності вона набула у другій половині минулого століття на тлі приголомшливих темпів науково-технічного прогресу. Бурхлива індустріалізація суспільства в останні роки призводить до
появи величезної кількості чинників антропогенного походження, з якими живі організми ще не стикалися в процесі еволюції.
І до багатьох впливів (фізичних, хімічних, психо-соціальним та ін.) навіть така «гнучка» істота як людина, не завжди може пристосуватися. Так, очікувана тривалість
життя в розвинутих і бідних країнах відрізняється на 30 %, і цей параметр відображає стресове навантаження у конкретному суспільстві. В деяких східноєвропейських країнах очікувана
тривалість життя знизилась на 10 років,показники алкогольної і наркотичної залежності збільшились у 4 рази, смертність
від зовнішніх причин – у 7 разів, кількість суїцидів – у 8.
Хронічний стрес, на який організм відповідним чином своєчасно не відреагував, відіграє важливу роль у виникненні багатьох хвороб.
Тобто, у випадку, коли усвідомлювані моделі захисту втрачають свою ефективність, людина втрачає здатність адекватно реагувати на зовнішні і внутрішні подразники,
відбувається трансформація наявного напруження у фізичний дискомфорт (погіршення здоров’я або захворювання), що отримало назву «соматизація» – функціональне порушення
тієї або іншої системи організму без достатньої органічної основи, але при важливій ролі соціально-психологічних
чинників – стресорів.
Першою від перенапруження страждає нервова система і настає нервове виснаження організму, потім – серцево-судинна, імунна системи, виникають соматичні захворювання.
Так, при усій різноманітності патогенезу захворювань шлунково-кишкового тракту (ШКТ), простежується його зв’язок з психологічними чинниками. Виявлений зв’язок психотравми з
виникненням захворювань ШКТ досить високий (60 %), а загострення пов’язано з психотравмою в 20 %. Зіставлення клініко-лабораторних і психосоціальними показників виявило
наявність прямого зв’язку тяжкості перебігу захворювань, глибини органічних порушень із стресовим анамнезом. Нашаруванням даного чинника на хронічне нервове перенапруження пояснюється тенденція зв’язування режиму
харчування з емоційним чинником (59-75 %).
Вважається доведеною важлива роль психічного чинника у виникненні цукрового діабету (ЦД). Встановлено, що тривалі стресові ситуації призводять до маніфестації ЦД внаслідок
переходу з латентної форми до розгорнутої, що підтверджує зв’язок між психоемоційним станом людини і особливостями вуглеводного обміну. Проводячи дослідження хворих на ЦД,
вчені виявили у 20 % пацієнтів виразну залежність у часі між перенесеними гострими психотравмами і розвитком ознак ЦД. При цьому здійснювалася вибірка пацієнтів, у яких інтервал часу між психотравмою і початком захворювання не перевищував 1,5 місяці. Серед хворих на діабет у 33 % були виявлені
міжособові взаємостосунки з оточенням, що супроводжувалися тривалим емоційним напруженням.
Багатьма авторами описана роль психологічного стресу на розвиток злоякісних новоутворень. Доведена участь в
канцерогенезі і дискоординації контролю ділення клітин не тільки традиційних хімічних та фізичних онкогенів, але й
чинників стресу.
Сучасні дослідники звертають увагу на роль
психосоціальних чинників у виникненні артеріальної гіпертензії (АГ) та ішемічної хвороби серця (ІХС). Доведено, що захворюваність на АГ збільшується при наближенні до урбанізованих центрів, населення яких залучено у ритм сучасного життя з його психоемоційними і фізичними
перевантаженнями, що підкреслює значення соціального стресу в патогенезі захворювання. Клінічно значиму тривожну
симптоматику вчені спостерігали у 33 і 38 %, депресивну – у 30 і 38 % хворих на АГ і ІХС, відповідно.
Стрес – синдром виникає внаслідок змін у середовищі, при цьому відбувається становлення адаптації та формування
стійкості організму до дії стресора. Реакція на будь-яку нову і достатньо сильну дію, порушуючи гомеостатичний стан організму, супроводжується мобілізацією функціонально-метаболічних і структурних ресурсів організму.
Досягти рівноваги стану організму і зовнішнього середовища можна простими способами. Витратьте час на тиху прогулянку кожен день – без музики в навушниках. Замість
цього погляньте на навколишній світ. Інші вправи, такі як плавання або йога, допомагають зберігати спокій або відчуття незалежності від страхів. Проведіть деякий час спокійно з
закритими очима. Перед сном приділіть п’ять хвилин для самого себе, залишивши справи.
Ефективним способом боротьби зі стресом також є заняття улюбленою справою, якій можна приділити трохи часу кожен день. Тоді організм навчитися правильно реагувати на
стресові фактори і адаптується до ритму життя.
Психолог Ирина Скидан
PS: Если у вас возникли вопросы, нужна консультация, помощь обращаетесь к нашим специалистам! У нас отличная команда профессионалов! Мы здесь для того, чтобы помогать вам!
Learn More